День Народження Ісуса Христа є одним з головних християнських свят. В основі свята – біблійна історія про народження в м. Віфлеємі Спасителя Ісуса Христа Дівою Марією.Свято відзначають і католики, і православні, і протестанти. Відрізняються тільки дати (25 грудня, 6 січня і 19 січня) і календарні стилі (юліанський і григоріанський). У європейських (і ряді інших) державах за точку літочислення прийнята саме дата Народження Христа (від Р.Х. або Annus Domine), хоча й розрахована в середні віки, як виявилося згодом, з невеликою помилкою на 3-4 роки.У кожній країні і в кожній конфесії є свої особливості у святкуванні Різдва. У лютеранстві до числа різдвяних традицій належать, перш за все, наступні:Палаючі свічки – символ світла, символ зірок, що сяяли на небі в час народження Христа. Свічки можуть бути різної форми.Різдвяний вінок. Різдвяний вінок плететься, як правило, з гілок сосни, ялини, ялиці. Способи плетіння можуть бути різними. Вінок прикрашається свічками, стрічками, дерев’яними фігурками. Його підвішують над дверима, на стіну або кладуть на різдвяний стіл. Нерідко в різдвяний вінок вставляють чотири свічки – за кількістю тижнів Адвента (різдвяного посту), які безпосередньо передують Різдву. Щонеділі на богослужінні запалюють одну з цих свічок.Різдвяна ялинка. Традиція ставити на Різдво ялинку пов’язана з лютеранством і німецькомовними країнами. Вперше вона з’явилася саме там. Тільки при Петрові I вона перекочувала до Росії, а в радянську епоху різдвяна ялинка була замінена на новорічну ялинку.Різдвяна зірка.Нагадує про Віфлеємську зірку і зазвичай вішається на ялинку.Ясла, або так званий «вертеп». Слово «вертеп» не мало спочатку такого негативного змісту, як зараз, і означало ясла, в яких народився Христос. Також як і католики, лютерани на Різдво встановлюють ясла і розігрують сцену Народження Спасителя. Вважається, що тим самим Віфлеєм ніби входить до будинків і церков, стає ближчим і зрозумілішим.У витоку цієї традиції перебуває «жива картина» Різдва, влаштована Франциском Асизьким та його братами по Ордену в лісі поблизу Гречо. Для святкування Різдва вони встановили ясла, принесли сіно, привели справжніх бика і осла. Так, Франциск Асизький знов відкрив християнам очі на те, що Ісус був людиною, що жив не в палаці, але був народжений у яслах, що жив серед бідних і чужинців, що не мали даху над головою, тобто був ближче, ніж здавалося звичайній середньовічній людині.