Ця пам’ятна дата з’явилася в національному календарі суверенної України нещодавно. Незважаючи на те, що звільнення українського міста Краматорська від проросійських терористів – лише маленький штрих в масштабній картині подій останніх років, воно досить характерно відобразило невблаганний хід сучасної історії.Сумні явища – пряма російська агресія проти суверенітету і територіальної цілісності української держави – послугували причиною появи цього Дня як офіційної календарної події єдиного українського суспільства.На початку 2014 року український народ висловив свій твердий намір залишитися прихильником загальнолюдських морально-етичних цінностей, честі і гідності, продовжити курс відкритої міжнародної інтеграції до цивілізованого простору. Це налякало агресивного північного сусіда, який кілька останніх століть прагнув зовсім в іншу сторону, захоплюючи з собою все, до чого міг дотягнутися. В цьому немає нічого дивного, адже окупація територій, осучаснене поневолення народних мас та паразитична експлуатація захоплених національних ресурсів на догоду маленької пануючої купки бандитів та їхніх пособників – ось їх основні інструменти. Бандитам не вигідний розголос. Їх не влаштовують принципи дотримання основних прав людини. Їх цивілізаційна традиція – гніт і терор, кровопролиття і безумовний порожній страх перед ватажком зграї з товаришем маузером у руці.З розпадом чергової ітерації бандитського правління під лекалом комуністичної верхівки СРСР у 1991 році, яка тримала в неволі народи 1/6 частини території нашої планети, почалася їхня чергова спроба трансформувати і вдосконалити свої методи поневолення. Моделювання нових злочинів, коли в арсеналі і повному розпорядженні їх модераторів знаходиться вся державна машина – справа не хитра.Краматорськ, 12 квітня 2014 року. Близько тисячі проросійськи налаштованих московськими кураторами людей, з вкрапленнями представників провідних силових відомств сусідньої країни, зібралися на мітинг біля міськвиконкому. До завдань їх керівників входила проста процедура – позначити територію заздалегідь підготовленою символікою насаджуваної ними влади. З огляду на в чомусь наївну на той момент толерантність, притаманну українській традиції, це виявилося не складно. Їх фокуси прості до неподобства. Корупція і підкуп, маскування, а іноді і відвертий терор, плюс активна робота по деморалізації, буквально спритність рук і ніякого шахрайства … Наслідки злочину спричинили свій ланцюг трагедій.5 липня, в результаті поразки в боях за Слов’янськ, проросійські терористи, в тому числі і з тактичної точки зору, як висловлюються деякі професійні військові експерти, були змушені покинути Краматорськ. У місто повернулася офіційна українська влада.День визволення Краматорська від проросійських терористів відзначається згідно з Постановою Верховної Ради України № 1069-VIII від 31 березня 2016 року.