Заклик до приділення особливої уваги становищу вдів і їх дітей, які знаходяться у них на утриманні, котрий пролунав наприкінці 2010-го року з трибуни Генеральної Асамблеї ООН, а згодом виражений у прийнятій резолюції №65/189 від 21-го грудня 2010-го року, за даними проекту DilovaMova.com, закріпив в міжнародному календарі цю пам’ятну дату – 23-е червня Міжнародний день, присвячений підвищенню обізнаності про становище вдів і їхніх дітей для всього світового співтовариства.Найдавніша мудрість, яка була описана ще в старозавітніх Писаннях, говорить: «Жодної вдови та сироти не будеш гнобити». Проблеми, з якими стикаються жінки, які опинилися в статусі вдови, як і раніше не дозволяють з повною впевненістю заявити, що навіть сучасному суспільству вдається уникнути упущень і дискримінації на їх адресу. Їх статус, як і раніше свідчить про високу уразливість людини що зіткнулася з ситуацією, в якій може опинитися кожен з нас.Жалюгідний стан і утиск прав більшості вдів залишається, на жаль практично малопомітним і іноді, особливо в країнах з економікою, що розвивається, втрачаючи чоловіка, жінка втрачає і свої громадянські свободи. Цього факту намагається уникати офіційна статистика, місцева влада та громадянське суспільство, а так не має бути. Приміром, за данними ООН, в Індії налічується близько 40 млн. жінок, які з тих чи інших причин втратили свого супутника, і деякі з них, приблизно 15 тисяч вдів опиняються на вулиці після смерті свого чоловіка, годувальника і захисника своєї сім’ї. Подібні явища не сумісні з поняттями і прагненнями сучасного суспільства щодо дотримання прав і свобод для кожної людини на землі.