Презентація книги «Спогади «дітей війни» про війну і Холокост».

Саме ці слова стали початком душевного  заходу 22 листопада 2016 року у стінах нашої школи. Адже, саме в цей день ми презентували книгу, над якою працювали понад  2 роки.  Займалися пошуковою роботою, збирали матеріал, розповіді своїх бабусь - учнів нашої школи, педагогічний колектив. Та, мабуть, найбільше сил, часу та душі втілила у цій книгу вчитель історії нашої школи - Пелюх Лариса Вікторівна. Книга, яка вмістила в себе стільки чуттєвих розповідей, стільки сліз, стільки моторошних спогадів… Так, саме тому книга і має назву «Спогади дітей війни». Серед запрошених гостей були всі ті, чиї розповіді ввійшли до книги, а також вже діти, онуки  тих, хто через стан здоров'я не змогли завітати на цей захід.

IMG_2318 IMG_2319 IMG_2321 IMG_2331 IMG_2336 IMG_2344 IMG_2347 IMG_2357

Ведучою вечора була саме Лариса Вікторівна, котра побудувала розповідь логічно та послідовно, адже охопила конкретно кожен етап тих страшних років. Запрошені гості мали змогу згадати те лише трагічні моменти їхнього тогочасного життя, але й поринути спогадами у юність разом з піснями у виконанні педагогічного колективу школи та учнів, випускниці школи; разом з чуттєвим читанням поезій; разом з гармонійним поєднанням у танці.

IMG_2364 IMG_2376 IMG_2399 IMG_2408 IMG_2412 IMG_2414 IMG_2420 IMG_2421 IMG_2424 IMG_2428 IMG_2431 IMG_2432 IMG_2442 IMG_2447 IMG_2457 IMG_2469 IMG_2477

Наприкінці заходу кожен запрошений гість отримав невеличкий солодкий подарунок та власне саме книгу «Спогади дітей війни». Адже кожен з них став частинкою того часу, частинкою книги.

Розчулені до сліз запрошені гості ще довго не розходилися по закінченню презентації цієї книги, довго розмовляли між собою, адже їм дійсно є що згадати…

Життя… Час невмолимо крокує вперед. У цих «дітей війни» уже виросли свої діти, підростають онуки. Нове покоління про війну  знає лише з книжок. Але ж хто краще, ніж живі свідки-учасники подій, можуть про це розповісти.

12.12.2017

Наш Девіз: “ Школа – це місце радості для дітей, місце спокою для батьків, місце творчості для вчителя.”