Димар Володимир Семенович

Колишній директор нашої зосш № 62.У роки ВОВ був керівником партизанського загону.


Кравченко Андрій  Дем"янович

Сержант. У роки  ВОВ воював за звільнення м. Дніпропетровська від фашистських загарбників. Брав участь у переправі через р. Дніпро


Кравченко Іван Андрійович 

Генерал - лейтенант. Воював з першого до останнього дня війни. Дійшов  до Берліна.


 Астапенко   Прасков"я Андріївна

Дитя війни. Під час ВОВ  допомагала відправляти на фронт одяг, в"язала і відправляла теплі  в"язані речі. Була вимушена збирати колоски на полях після збору урожаю, щоб не померти з голоду.


Козлов Олександр Максимович

Пішов воювати, залишивши  вдома дружину та трьох  дітей. Пройшов ВОВ від початку майже до її кінця . 8 лютого 1945 року  загинув...


Марченко Степан Федорович

Народився 7.01.1919 року в селищі Мар"янівка Дніпропетровської області. Воював у піхоті, був в полоні у німців. Пройшов до Германії. Відзначений орденами " Орден червоної зірки",     " Орден Вітчизняної війни 2 ступеня", медаль " За взяття Кеннинсберга". Помер 23.04.1995року.

getImage4

Деркачев Василь Никитович  (1911-1972)

З перших днів 1941 року пішов на фронт. Воював серед піхотинців 2 Українського фронту. Брав участь у звільненні Сталінграду, форсированні Дніпра, звільненні України...  Був поранений. Нагороджений медалями за взяття Вени, Праги, Будапешта, Берліна.

-1

Маленик  Василь Трохимович.

Народився 23 серпня 1924 року у місті Дніпропетровську. На початок війни він зі своєю родиною опинився на окупованній території. Життя під німецьким режимом заставило важко працювати, переховуючись від окупаційної влади. У вересні 1943 року, під час визволення Дніпропетровщини, дев'ятнадцятирічний юнак вступив до лав Червоної армії.  Брав участь у боях за Дніпропетровщину, потім зі своїм полком  визволяв з-під загарбницького іга Миколаївщину, Одесу. Під час проведення Яссько-Кишинівської операції форсував Південний Буг, Дністер, брав участь у визволенні Кишинева. Після виходу війскової частини на рубежі Радянського Союзу приймав участь у визвольних боях за Румунію, де при форсуванні ріки Прут 27 квітня 1944 року отримав тяжке поранення. Сувора фронтова доля штовхала Маленика Василя Трохимовича зі стрілкових ланок "цариці полів" у кулеметники, потім у розвідники.Командиром взводу розвідників 1118 полку 333 стрілкової дівізії 46 армії 3-го Українського фронту і закінчив він війну. Батьківщина високо оцінила фронтову діяльність Василя Трохимовича. За участь у форсуванні Південного Бугу отримав він орден Червоної зірки, потім орден Вітчізнянної війни другого ступеню, орден за Мужність, медаль "За перемогу над Німеччиною. Зараз Василю Трохимовичу 89 років, він сповнений оптимізмом і бажає всім наступним поколінням не мати такого досвіду як війна.


 Заболотський Федір Миколайович

Кадровий офіцер , воював з самого початку війни. Пропав безвісти під час бойових дій біля Брестської крепості. Всі документи зберігалися у архіві  Брестського музею до 2011 року. У 2012 році, завдяки програмі " Безсмертний полк" , дізналися, що він дійшов до Полтави, де і похований.


Довженко Іван Моісейович 

Пройшов всю війну, з самого початку, від молодшого сержанта до кадрового офіцера. У червні 1945 року капітан Іван Довженко був удостоєний честі брати участь у Параді Перемоги. Після війни закінчив юридичний факультет Ленінградського держуніверситету, працював у органах прокуратури спочатку у Саратові, потім у Діпропетровську. Багато років працював старшим помічником прокурора області.


Косуха  Миколай Адамович

Роки життя : 15.09.1917 - 15.09.1985. Пройшов всю війну, пішки дойшов до Берліна. Закінчив училище зв"язку. Війну закінчив у званні підполковника. Нагороджений багатьма орденами та медалями.

-

Наш Девіз: “ Школа – це місце радості для дітей, місце спокою для батьків, місце творчості для вчителя.”